Новини

Наступна новина > < Попередня новина

---

---

Як допомогти звіру перезимувати у лісі

Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  Пресслужба Житомирського ОУЛМГ

Малоочікуваний прихід лютих холодів у середині січня створив чимало проблем не лише для людей, але й для диких звірів. На допомогу мешканцям лісових угідь відразу прийшли лісівники. Так у Баранівському держлісомисгоспі   напередодні січневих морозів було організовано безперебійну роботу декількох сотень лісових годівниць, адже диким тваринам у снігову зиму голод дошкуляє навіть більше ніж холод.

- Коли  випадає багато снігу, то звірам стає складно добувати їжу, - стверджує головний мисливствознавець  Баранівського району Олександр  Рибак. – Отож наша єгерська служба відразу взялася за їх підгодівлю: порозкладали у дерев'яні засіки  сіно, підвисили трав'яні віники, посипали зерно. Тепер мешканці лісу можуть вільно приходити до годівниць і «підкріпитись» доступним кормом.

- Приходять переважно копитні тварини? – уточнюю в Олександра Олександровича.

- Бувають різні, але найбільшої кормової підтримки зараз потребують козулі і зайці. Олені можуть й самі знайти в лісі поживу, але теж до годівниць регулярно приходять, щоб посмакувати запашним сіном і віниками. Дикі кабани також часті гості біля наших кормових пунктів.

- А птахи теж навідуються?

- Взимку в лісі мало залишається птахів, водні види та багато інших відлітають до теплих країв, на розкидані в лісі корми прилітають хіба що синички. Тетеруків і глухарів в наших лісах також не має, вони живуть дещо північніше.

- І все ж, звірини у ваших лісах за останні роки побільшало чи поменшало?

- За останніх 5 років, наприклад, суттєвих змін не відбулося. Щоправда дещо змінилась кількість диких свиней, їх трохи поменшало через  АЧС, зате збільшилась чисельність оленя плямистого.

- Але ж олені утримуються у вольєрі?

- Так, але ж  ми їх  випускаємо і в лісові угіддя, на волю. 

- Чи проводили обрахунки лісової живності?

- Ми щороку проводимо облік диких тварин, скоро розпочнемо цьогорічний. За орієнтовними підрахунками у державних мисливських угіддях  Баранівського лісгоспу нині мешкає: 590 козуль, 80 кабанів,  130 оленів, 3 десятки лосів та 6 сотень зайчиків.

- Хижі звірі також є?

- Переважно це вовк і лисиця, живуть також куниці, видри і борсуки. Вовки у нас здебільшого «транзитні», а ось лисичка присутня майже скрізь, де є поля і гризуни. Наша єгерська служба уважно слідкує за чисельністю хижих звірів і при необхідності проводить їх відстріл, якщо скажімо популяція хижаків буде загрожувати іншим видам, наприклад копитним, - зазначає  головний мисливствознавець  Баранівського району.

       Ясна річ, що в зимову холоднечу лісові мешканці потребують більш потужної допомоги: на рівні кожного лісництва, а можливо й кварталу. Скажімо у 40 кварталі Баранівського лісництва встановлено декілька великих біотехнічних споруд, де ведеться цілодобова підгодівля диких тварин. А загалом у цьому лісництві площею 8,2 тисячі га. мисливські угіддя займають 7,4 тисячі га., при цьому відтворювальні дільниці тут створені на площі 1,8 тисячі га.

Лісничий Баранівського лісництва Борис Остапчук запевняє, що нинішньої зими на території лісництва було споруджено 13 біотехнічних комплексів із накриттям,  де всі корми належно захищені від снігу і дощу. Окрім цього, в угіддях лісництва рівномірно розміщені ще 72 годівниці з достатнім і доступним запасом кормів.  Місцеві лісівники заздалегідь заготовили  12 тонн сіна, закупили зернові корми і сіль, нав’язали декілька тисяч трав'яних віників.

      В цілому, Баранівський держлісомисгосп  утримує  34, 6 тисячі  га.  мисливських угідь. Тут кожна територія, кожен лісовий квартал має свої особливості як для полювання так і для відтворення популяцій диких звірів. Наприклад,  Заремлянське лісництво найбільш «насичене» звіриною, тут водиться чимало зайців, козуль і диких свиней. У Явненському лісництві діє великий вольєр із плямистими та європейськими оленями. Щоб зберегти поголів’я, не втратити  взимку його чисельність, місцеві лісівники трудяться «не покладаючи рук».

- Задля збереження дикого звіра ми працюємо  переважно у двох напрямках, - пояснює лісничий  Заремлянського лісництва Руслан Муравський. По-перше, зміцнюємо кормову базу, по-друге, посилюємо охорону диких тварин, бо наші лісові угіддя дуже «розтягнуті», майже  на  25 кілометрів. Отож треба дуже пильнувати, щоб не активізувались браконьєри, у них тепер є тепловізори, нарізна зброя і потужні «Джипи».

- А як ви підбираєте асортимент кормів, у кожного ж звіра свої уподобання? – цікавлюсь у Руслана Анатолійовича.

- В цьому плані особливих проблем не існує, адже ми заготовляємо корми здебільшого із місцевих трав і зернових культур. Диким тваринам вони давно відомі. Наша єгерська служба, до прикладу, вже заготовила 6 тисяч віників із майже 10 видів місцевих трав. Ми збудували 67  критих  біоспоруд, задіяно  також  більше 200 годівниць,  туди регулярно доставляються сіно, зерно і сіль, а трав'яні віники ми підвішуємо, щоб свині їх не притоптали. Таким чином, диких тварин ми не лише приманили, а й надовго «прив’язали» у своїх мисливських угіддях, - переконує Руслан Муравський.

    А єгер Віктор Райковський зауважує, що минулої осені у цій місцині добре вродив жолудь, він приваблює диких свиней і козуль. Тим більше, що у лісництві збільшились насадження дуба, переважно червоного,  а він як відомо плодоносить кожен рік, на радість місцевим мисливцям і звірині. Зайці ж добре прижились на закинутих полях і агроугіддях, що розміщені довкола населених пунктів, а мисливці поблизу житлових поселень не ризикують стріляти. Так що дичини тут вистачає та про це добре знають і браконьєри, як  тутешні  так і приїжджі

   В області ситуація також контрольована. Мисливський сезон вже добігає кінця.

- Нині лісівники і мисливці по всій області взялися активно допомагати диким тваринам пережити холодні, несприятливі дні, - розповідає завідувач сектору мисливського господарства ЖОУМЛГ Роман Логвінчук. – Вони заготовили і розмістили в спеціально підготовлених  біотехнічних комплексах  та годівницях сотні тонн запашного сіна, десятки тисяч віників, солом'яні снопики та зерно. Поруч поклали сіль. А подекуди навіть штучні водойми довелося викопати, в пересохлих місцях, щоб лісові мешканці приходили на водопій.

- У житомирських лісах багато диких звірів мешкає? – цікавлюся в Романа Олексійовича.

- Це десятки різноманітних видів тварин і птахів. Традиційно поширені в наших лісах заєць, козуля, дикий кабан, лось, олень плямистий і європейський,  бобри, борсуки та багато інших.

- Ведмідь не заходить?

- Ведмедів у нас не має, а ось в сусідній Київській області, в зоні відчуження, нічна фотокамера зафіксувала рух бурого ведмедя.

- А рись?

- Цей червонокнижний вид у нас живе і він під постійною охороною. До речі й лось занесений до Червоної книги України і хоча  довкола нього ще точаться судові розгляди, полювання на лося у нас заборонено.

- А є ще чимало птахів?

- На півночі Житомирщини місцеві болотисті місцини облюбували глухарі і тетеруки, їх ми фіксуємо у Словечанському, Овруцькому, Олевському, Коростенському, Білокоровицькому та Городницькому держлісгоспах. Є ще з десяток видів водоплаваючої птиці, однак нині полювання на пернату дичину вже завершене.

- А що з хижими звірами?

- У нас найбільший хижак – вовк, щоправда популяція вовків не дуже велика. Є також не мала чисельність лисиці, єнотовидної собаки, борсука ,  кам'яної та лісової куниці. Як бачимо, мисливське господарство у нас багатопрофільне і різнобарвне. Є над чим працювати. А в холодну зимову пору дикий звір потребує від нас додаткового захисту і підтримки, - підсумовує сказане Роман Логвінчук.

                        Володимир ВАСИЛЬЧУК.

Газета «Житомирщина»

---