Категорія: Загальні новини Автор: прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Чи не основною "лісовою" темою 2017 року було масове всихання соснових насаджень внаслідок поширення верхівкового короїда та супутніх вторинних шкідників і санітарні рубки, що проводять для боротьби з цим екологічним лихом.
Відтак, у багатьох виникає питання: а що ж далі? Що буде на місці вирубаного лісу? Тим паче, що він продовжує всихати шаленими темпами! Відповідь лісівників тверда і однозначна — кожну зрізану ділянку обов’язково засаджують! Тож сьогоднішній наш матеріал — про те, з чого починається великий ліс.
Переконана, що переважна більшість людей після відвідування лісу навряд чи задумується над тим — як же він народжується?! Бо у лісі здається, що він тут був завжди! Та ж ні! За кожним величним деревом стоїть копітка праця людини. Вдумайтеся: 60% лісів Новоград-Волинщини — рукотворні! А це означає, що кожне дерево в свій час було висаджене руками людини. І лише невелика частина — густі непрохідні хащі самосівів, що з’явилися внаслідок того, що перестали обробляти сільгоспугіддя.
А починається великий ліс навіть не з саджанця, опущеного в лунку під меч Колосова. Він починається з маленької насінини.
Серед багатьох напрямків роботи ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» великої уваги заслуговує саме лісовідновлення та лісорозведення. Задля цього в кожному із шести лісництв лісгоспу облаштовано лісові розсадники для вирощування власного посадкового матеріалу. Основними лісоутворюючими породами є дуб черещатий, сосна звичайна, ялина європейська. Крім того, останніми роками цей список можна сміливо доповнити й такими культурами, як модрина, горіх чорний, дуб червоний та інші. Саме вони сьогодні показують гарну приживлюваність та непогано почуваються у наших умовах.
І якщо лише невелику частину з вищевказаних порід вирощують у відкритому ґрунті, то переважну більшість насіння висівають у теплицях. Саме розвитку тепличного господарства приділяють максимум уваги. Яскраве свідчення тому — три нові, сучасні теплиці, що з’явилися за останні два роки поряд зі звичайними. Завдяки їм застосовують нову технологію вирощування сіянців — із закритою кореневою системою.
Головний лісничий лісгоспу Георгій Юзвінський пояснює:
— Перевага такого методу у тому, що насіння висівають у спеціальні поліетиленові рукави поштучно. У кожного сіянця формується коренева система, яка при транспортуванні і висаджуванні в землю не травмується. Відтак, приживлюваність такого посадкового матеріалу наближається до 100%. У цьому вже встигли переконатися деякі лісгоспи Житомирщини, що були першопрохідцями нової технології. Якщо справи підуть так і далі, то такі сіянці дозволять лісівникам змінювати схему посадки і, можливо, навіть відмовитися від доповнення культур. А значить — суттєво економити.
Навесні в нових двох теплицях уже висіяли по 90 тисяч сіянців. Третю наразі укомплектовують. Вона, до речі, потужніша за своїх попередниць і має продукувати ще більше посадкового матеріалу.
Уже цієї осені лісівники вперше використали такі сіянці і вже засадили 8 га підготовленої, після вирубки, площі. Але роботи ще не завершено. Інші — чекатимуть своєї черги до весни 2018 року. А поки що їх для «загартування» перенесли під відкрите небо. У звільнених теплицях поспішають підготувати нові "порції" ґрунту під посів насіння. Щоб заповнити усі короби однієї такої теплиці, працівникам доведеться працювати майже місяць, аби вручну набити потрібну кількість поліетиленових рукавів спеціально підготовленим ґрунтовим субстратом. Саме за цією роботою ми й застали жінок у Курчицькому та Малоцвілянському лісництвах, коли знайомилися із лісонасіннєвим напрямком роботи лісгоспу.
Далі за маршрутом — розсадник Новоград-Волинського лісництва. Тут теж кипіла робота. У свіжонарізаних рядках красувалися жолуді дуба червоного, які вже за мить вправно загортали в осінню землю. Саме в цю пору в лісництві практикують закладання нових плантацій цієї породи.
Наразі триває не лише сівба насіння. Активно працюють у лісгоспі й над садінням лісу восени. Дорогою назад журналісти уздріли на одній із ділянок лісокультурниць. Не дивлячись на холодну осінню погоду, жінки вже завершували засаджувати чергову ділянку (2,2 га), чергуючи в ній дуб черещатий із червоним. Разом із тим, встигали не лише опустити корінець у землю, а й обробляти кожну його верхівку спецзасобом — репелентом "Цервакол Екстра". Саме це дозволяє вберегти їх від звірів, які люблять поласувати молодими пагінчиками. Препарат має явно виражений аромат та присмак, що не до вподоби лісовим мешканцям. Та попри те, він не несе ніякої шкоди їхньому здоров’ю.
Якщо ж говорити про насіння, то варто зауважити й те, що його зібрано новоград-волинськими лісівниками власноруч. До речі, наразі триває будівництво шишкосушку в Пилиповецькому ліснитцві, аби мати можливість переробляти насіння хвойних порід.
На сьогодні лісгосп вже заготовив 6,5 тонни різного насіння. Частину з цього вже висіяно. Левову ж його частку буде висіяно під зиму. Все інше — навесні. Планують закупити ще й 1,5 т горіха чорного, бо ж власного поки що немає.
Частина лісовідновних робіт лежить нині й на плечах трактористів. Готуючи ділянки під поточну та весняну посадки, вони нині нарізають борозни у визначених для цього місцях. У переважній більшості – там, де цьогоріч пройшли суцільні санітарні рубки та рубки головного користування. Адже існує обов’язкове правило — кожен зруб повинен бути засадженим!
Таким чином на ведення лісовідновних робіт та лісорозведення цього року витратили аж 4 млн 336 тис. грн. власних коштів підприємства. Загалом, за період лісокультурної кампанії – 2017 було створено лісових культур на площі 211 га, а в цілому заходи по лісовідновленню проведені на площі 358 га.
Підсумовуючи вище сказане, можна зауважити, що робота в лісі — це беззупинний рух по колу. І так, як аграрії готуються до нового врожаю ще з осені, так і лісівники «насіння майбутнього лісу» закладають холодної пори.